Ти дивишся на мене з фото,
Яка ти зараз повз літа?
Давно не бачилися. Всоте
Згадаю – в різних ми містах,
В різних районах і стосунках,
В різних літаємо думках,
В різних обіймах, поцілунках,
На штучно створених мостах,
Які давно вже не єднають
Старі холодні береги,
Коли у серці не кохають
Та демонструють навкруги,
Що є ідилія і щастя,
Що є і пристрасть, і любов,
Є ніжні дотики і ласка…
Та у думках з тобою знов
Кружляємо під вальс красивий -
Стає тепліше на душі,
І очі знову вже щасливі,
Здолавши мрії рубежі…
Кохання термінів не має,
Воно вплітається у кров.
І коли зустріч нас спіткає,
Ми збожеволіємо знов…
© Олександр Попроцький
https://www.instagram.com/reel/Cp-DOAvI5Sn/?utm_source=ig_web_copy_link&igshid=MzRlODBiNWFlZA==
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=996499
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.10.2023
автор: Oleksandr Poprotskyy