А роки немов би осіннє листя
Падає, і падає на плечі.
Прийшла ,вже осінь на моє обійстя...
Запалює зорі у надвечір.
Не відлітай, побудь Жовтню зі мною!
подаруй душі , ще блаженну мить.
Я зацвіту для тебе квіт весною,
Щоб в осінній красі - вічно жить.
Розіллюсь в тобі дзвінкою рікою
Хай музика зір струною дзвенить.
Так, хочу намилуватись тобою
І нахилити голубу блакить.
Стою , слухаю музику скрипаля
Жовтня оксамитовий голос.
І під ногами пливе кругом земля...
Від щастя квітну ,як в житах колос.
А роки немов би білий - білий сніг
Впаде дощем на щоку, розтане...
Згорить ,як жовте листячко у вогні...
Окриляє осінь - сонце жадане.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=996505
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.10.2023
автор: Чайківчанка