Сотні разів я говорила,
Щоб не приходив більше ти,
Була весна чудова й мила
Співом вражали нас птахи.
Стільки разів я не чекала,
Відмовить серцю не змогла,
На мить у сні я забувала
Та виглядала все ж щодня.
В любові я не зізнавалась,
Ти мав дружину і дітей
З тобою в щасті ми купались,
Є осуд Бога і людей.
Нехай пробачать мене люди,
Серцю того не зрозуміть
Хоч і говорять всі, повсюди
Та ми щасливі мали дні.
Безліч разів я говорила,
Довести в дію не змогла,
Не одна осінь наступила
Перемогла любов й краса.
Різна вона у нас буває,
Одна історія з життя
Нехай весна не покидає,
Завжди живе в душі вона.
/ Придумані слова /
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=996511
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.10.2023
автор: Валентина Ярошенко