Заколисують тумани
Сиві ранки на воді.
Та то ж осінь їх дурманить,
Хоч нема ще холодів.
Під ридання журавлине
Завойовує весь край:
Листя трусить тополине,
На сопілці марші гра.
Доторкнулася до клена –
Той враз листя розгубив.
Заблукала в мох зелений –
Під ним виросли гриби.
Отака-то осінь штука –
Зачарує скоро всіх:
Дятел без упину стука,
Ворон випустив горіх,
Метушаться всі, клопочуть –
Користають теплі дні.
Хвильки в річечці хлюпочуть,
Ніби, справді, заводні.
Верби в водах миють коси,
Дні, здебільшого сумні…
Вітер вигукнув: «Це ж осінь!»
І помчав, мов на коні.
16.09.2023.
© Ганна Верес Демиденко
#Ганна_Верес_Демиденко
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=996522
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.10.2023
автор: Ганна Верес