Я стою слухаю -Золоту Осінь
Королеву музики-скрипку.
Як весна розпускаю свої коси
Щоб напитись мелодій краплинку.
Грає на скрипочці мінорно скрипаль
розганяє хмари білогриві.
А осінь, як весна вдягає вуаль
Єднає долі серця щасливі.
Золотіють крони стрункого клена
Під ноги листя летить і летить.
Немов друга весна прийшла до мене
Нахиляє небо - блаженну мить.
Розлилась рікою - музика октав
з вітром у вальсі танцює осінь.
Я ходжу ,як самотній птах між отав
Шукаю наш рай - у небо просинь.
Я ЛЮБЛЮ ЗОЛОТУ ОСІНЬ СПІВАЄ ГЕННАДІЙ ВОЛОДЬКО
Один любить весну ,інший літо
А я люблю -Осінь Золоту.
Як розквітають жоржини квіти
І очима п'ю ,цю красоту...
Я дивлюсь на верховіття дерев,
Як золотіє листя клена.
Золота осінь - для дам королев
Дарує музику Шопена.
Жовтень змахнув крилом : "Прощавай!
Злетів у даль за журавлями...
- "Ти мене в Золоту осінь - чекай!
Я прийду до тебе з піснями.
Час зриває жовте листя з клена
Кружляє листва наді мною.
Злетіли у даль роки від мене...
Шукаю блаженну мить під горою.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=996523
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.10.2023
автор: Чайківчанка