Все почалось з тих білих крил, з великим густим пір'ям, хоча спочатку вони були зовсім не білі, навіть не слонової кістки, не ванільні чи кремові, не бежеві чи відтінку яєчної шкарлупи, якщо точніше, то вони були тілесні, кольору шкіри. Та хтось згори вирішив, що беж недостатньо чистий чи недостатньо світлопоглинаючий і перефарбував їх на білий. Описати цей білий теж було складно - здавалось, що він має бути гланцево-білий, а виглядав він матовим, без румянцю, чи характерної для звично-січневого білого кольору сніжності, здавалось його густина недостатньо перекривала тілесність і вона проявлялась крізь верхній слой назовні. У ньому важко було побачити щось ідеальне, ні в кольорі, ні у формі, ні в текстурі, ні у запаху. Тіні від пір'я змішували його з сірим відтінком, а пір'їни тирчали у різних напрямках, наче зачіска після сну.
Спочатку крила було два, проте, з'явились ще й інші близькі крила. Їх було чотири.
Вони не були схожі на перші, ні кольором, ні іншими зовнішніми ознаками. Спільного між ними було лише те, що всі вони - Крила.
Раптом з простору винирнуло ще одне крило, а потім іще одне, і ще...
Стало зрозуміло, що крил стало набагато більше ніж задумувалось...
Кожне крило випромінювало свою ауру, наче шукало подібне. Одні "світились бірюзовим, інші - блакитним, треті - білим, а четверті світло-зеленим.
А одна парочка - яка приглянулась мені найбільше - світилась кольором жовтої чакри - маніпури. "Засвіченими" були лише крайні сторони крил закоханих. І вони чомусь нагадували соняшники, обернені голівками до сонця. Соняшники посміхались сонцю, а сонце посміхалось їм.
І раптом виявилось, що друге крило, те яке з густим білим пір'ям десь загубилось, чи розчинилось у променях Сонця. Я добре перевірила чи не помиляюсь, точно пам'ятаю що їх було два. Два однакові розкішні крила з густим, "умовно" білим пір'ям. Не розумію чому інші крила захотіли стати подібними до того одного "першого" крила. Захотіли стати індивідуальними. Картинка перед очима дуже щвидко змінилась. І в полі зору залишились лише по одному крилу. Куди ж зникли "пари" крил? Невже їм стало затісно у натовпі і вони вийшли за межі картини та кружляють тепер там, де їм добре?
Картина намальована у травні- червні 2023р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=996527
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.10.2023
автор: інша