Задумалась своїми я роками,
Та зрештою віднині зрозуміла,
З невизначеним віком є ще дами,
Й у дзеркалі так усмішка зустріла.
Закружляють метелики, о щастя,
Як троянда розпускається душа,
Заблищать оченята заіскряться,
Це ж закохана та дівчинка весна.
Порою вік бальзаківський нахлине,
Така вся потаємна й загадкова,
Втім осінь же останньої хвилини,
На вчинок несподіваний готова.
Перешіптуюсь з мудрістю буває,
Почуваюсь негадано давньою,
Бо тихесенько зимонька ступає,
Шоколаду, так хочу із кавою.
Все змінюється, душечка ж витає,
Обертається в коло́верті подій,
Вирує, мов у келиху шампанське,
Підкрадається лишень час лиходій...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=996563
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.10.2023
автор: liza Bird