[i]« Ти куди, Одіссей?¿?»[/i]
Пенелопа
І
Літаю в уяві додому
або відтіля уві сні –
у серці тамую утому,
душа ще у тілі... такому
не затишно нині мені,
та рано стелити солому.
ІІ
Є надія, що не упаду
до фіналу бурі світової,
поки упокоїмо ізгоя
і його конаючу орду.
Нагадаю хрещеному світу
Божі і пророчі заповіти,
міражі історії... в імлі.
Є чого ридати і радіти –
є ще віра на моїй землі!
А по ній гасають вражі діти
ханаанеяни і шиїти
та осатанілі москалі.
ІІІ
Європа дає обіцянки,
що піде за нас Одіссей
у ході нової атаки...
шукає оазу бурлака,
але і донині борей
жене його мимо Ітаки...
.........................................
Тікає із Трої Еней...
нагай кримінальної шайки
ганяє по світу людей.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=996592
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.10.2023
автор: I.Teрен