Гра блиску сповнених очей,
Крізь дощ у затишку бульвару,
Тепло кав'ярні, дух ночей
Кружляє лист осінню пару.
Молився дощ у самоті,
У хвилях вітру непогоди
Твій сміх, краплини золоті,
Дар неба сонячної вроди.
Іскрився жаром світ вогнів,
В обіймах опинявся дотик,
Шалений вихор ще хотів,
У вирі поєднати подих.
До рук тендітних виноград,
Де наливались світлом ґрона,
Промінням грівся сонцепад,
Шугала радість невагома.
День зазирнув у ніч, зійшла
Зоря, у чарах неба лона,
У сон розкритий перейшла
Розніжена, щаслива втома.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=996614
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.10.2023
автор: Валерій Лазор