Пробач мене, що вчора не прийшла
І заховала в серці свої мрії
Та знай, коханий, що ота весна
Бринить красою на розкішних віях.
Так просто сталось, доленька гірка
Чи сумніви проникнули у серце,
Тепер ця мить торкнулася рядка
Та нотами заграла, наче скерцо.
Струною забриніла кожна мить,
Сягнувши неповторно диво-слави,
Вона хотіла в серці залишить
Найкращий звук найвищої октави.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=996620
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.10.2023
автор: Наталі Косенко - Пурик