Розпочинаю танцювать для тебе;
В очах твоїх читаю свій кінець –
І поза тим нічого не чекаю.
І танок цей – життя мого вінець.
Вже відчуваю, як холодне лезо
Торкає ніжно шкіру на щоці.
І перша кров. І божевільний танок.
Ти смерть мою затиснув у руці.
Та не жалкую. Знала, що так буде.
Я від початку знала: ти – мій кат.
Чия провина, що тобі належу?
Та байдуже. Нема шляху назад.
І я танцюю. І втрачаю сили.
Кривавий слід лишаю на землі.
Кохання ранить – так, тепер я знаю.
Лети без мене на однім крилі.
...2003.
[i]Відгомін інфернальних світів...[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=996670
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.10.2023
автор: Анно Доміні