А потоки осіннього дощу
Омивають натомлену душу.
Пекучий біль у темінь відпущу,
Твій спокій більше вже не порушу.
Нехай вечір невтомно крокує,
Обійме тебе за ніжні плечі.
Нехай місяць знову пророкує,
А в серці не буде холоднечі.
Біля ратуші тінь відшукаєм,
Огорнемо її сірим плащем.
Зізнаємось, як палко кохаєм,
І ми станцюємо вальс під дощем.
Впіймаєм тумани білогриві
Знову вип'ємо кохання ковток.
І прожинемо ці дні мінливі,
А до любові зробимо свій крок...
Ця солодка мить знову пробіжить
Та розтривожить серденько моє.
Сильний дощик по линві дребіжить,
У нього щось особливе - своє...
©: Віктор ВАРВАРИЧ
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=996709
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.10.2023
автор: Віктор Варварич