Ти те, що їси,
Ой, скільки ла й на
Впихаєм в маля.
Воно виростає,
Його роздуває.
Шлаки аж пруть,
Мухи гудуть.
Ти те, що їси.
А що ж подають,
Що у обгортці тобі продають?
Чому деградуєм,
Чому їх годуєм?
Чому ми жремо,
Ми ж не їмо.
Із чого котлетки,
Свісно із сої,
А, що у багетах ?
Яду ж до волі.
То, що ж ви їсте?
Що ви купили?
Все, що на хімії
Вам же всучили.
Те, що всередині
Вас поїдає.
Організм же хворіє,
Тіло страждає.
На нарко добавки вас присадили,
Ще більше пожерти
Ви ж захотіли.
Пузко наїли,
Вас роздуває.
Не все це виходить,
Шлак вас вбвиває.
Не їхніє це тіло,
Храм був в тобі.
Піддався рекламі
І смаку брехні.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=996732
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.10.2023
автор: oreol