Це миті стають листоношами:
Крешуть марки іскристі
Й летять телеграми від осені
З далеких світів
Встигай відповісти
На Безмежність листів!
Ти чуєш?
Шурхоче секундами
Горне телеграмами час.
Звітуєш?
Чи відповідь бунтами
Багряний не бачить атлас.
Мовчить непрочитане листя,
Упавши на землю – лежить.
І стане землею Барвисте,
Минулим стає кожна мить.
Не падай, не падай,
НЕ ПАДАЙ !
Стань вітром і будь у вітрах.
Душа – в тебе є, хто не зрадить,
Хто страху розвіює прах.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=996737
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.10.2023
автор: Андрій Ключ