Через скло

Озирнись!  Придивись,  бо  можливо,
В  окулярах  ти  сірих  якраз
І  нема  за  вікном  тої  зливи,  
Що  картиною  блимає  фраз.  
Ти  ж  силяєш  слова  у  намисто
Із  колючих  фрагментів  хлющу,  
А  вони,  немов  жижа  займиста,  
Обпікають:  Туши  мене,  Чур!  
Але  серце  просякло  в  образах,  
Жаротлійним  укрилось  рядном,  
Без  повітря  шкварчить  надто  рясно,  
А  вдихнеш,  то  вогніє  шатром!  
Ні,  спотворному  склу  перед  носом,  
Що  захмарює  райдугу  враз!
Розглядаєш  впритул  -  бачиш  косо,  
Кажеш  стисло  -  звучить  перифраз!  
Тож,  звільняйся  від  шор!  Це  наказ!  

Chara  Vinna  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=996744
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.10.2023
автор: Chara Vinna