Поема
Діві-Матері Преблагословенній
з любовʼю і сподіванням
присвячується
1
Нам розпочати б
що я — крилатий!
«гала-гала-гала
гала-гала-гала
гала-гала-гала
ган?»
світ не може так — як я —
промовляти
Блакить!
Сонце!
Золота лан!
В серці розтулю уста
Христу-немовляті!!!
Так заглушив я занесений
часом
бурʼян
Блакить з неба! —
І Золотий лан!
і як тут схочуть
морфологічне
звільняти?
як я вже здув
з серця бурʼян?
світ завжди морфологічний і пʼяний!
світ —
не може —
так як я — промовляти —
довічні блискавки
навіки пʼяному!
Блакить!
Сонце!
Золота лан!
В серці розтулю уста
Христу-немовляті!!!
Літаючим — і
справи веселі!
Нарешті над сметануванням ранку —
пробилося
підбилося
моє масЕлко
нарешті над селами —
ні Твій тільки й ні мій тільки хід
пробилось спонтАння
веселе
бо день
як баран
упирається рогом в майбутню веселку!
Мені — аби баранами
не хотіли всі буть
бо не райдуги
ангели
як просвітлення суть
мою творчість до
Тебе несуть!
Ти — Памʼятаєш:
коли юний я
спускався з Небес
під час сну
в мене ангели слово
з легкістю й скрипом набуте —
раз!
(не дай Бог що ще зробе…)
Й це чимраз,
й не памʼятав його —
пам'ять порожня всього лиш могла
це збагнуть!..
й от тепер коли
уподібнююсь! —
Ти не наполягаєш премудро:
от, ти більш не молодий…
Бо хто ще щО екнув?
Три Богослови в Церкві —
і всі три — поети!!!
Боже, врятуй ме-е-е!!!!
Нам би світ
тручати
що
ще от — крилатий!..
і все вище я
підлітатиму
поезію й Тебе — це не поясниш!
лиш показати
лиш
напрямком
в крилам привітно — й помахати…
перпендикулярний злет — це що тУт
ще злітатиму
і молодітиму
а молодітиму —
тож відлітати!!
Та хто тут молодого стЕрпить…
2
БлискавкИ —
хто в серці — не розсердять!..
хочу
милосердя для усіх,
й собі,
і Божого ще милосердія! —
от Бог! в кінці солідно підпер
всі завершення сфер…
3
Серце, Богине! Наповнення радості в краї!
Незримо в чистоті — і рани заживають!
І з радощів хвала у краї!..
Де б в очах серця — глинища?..
Що, — описовість??
Блискавка! — єдина освітлює
совість!
Мати- Богиня, Чиста в чистім Космосі переповнює
Повість!
4
Бога закопали…
Коли Місяць повня…
Іде Сонце вповні…
Коли совість — повність?
Бог —
коли хоче відкопує
со-вість
21. 10.2023, Димитрівська поминальнпа субота;
22.10.2023, з причастям!
Київ —
третій вибір Богородиці
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=996754
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.10.2023
автор: Шевчук Ігор Степанович