По хаті сон ступа безшумними ногами,
Немов шепоче колискову для дітей.
Він полюбля прогулянки ночами,
Коли ледь-ледь торкається очей.
До когось сон приходить кольоровий,
Немов веселка завітала наяву.
А іноді буває світанковий,
Такий страшний, що прокидаєшся в поту.
А я сьогодні так і не заснув,
Чекав на сон, але була якась тривога.
Хоч день осінній швидко проминув
І молитви були прочитані до Бога.
Закрию очі, але думки в голові,
Не хочуть спати і кружляють хаотично.
Як змусити, як довести собі,
Що ці нічні страхи не є критичні.
Вже непомітно ранок підступає,
Дає надію на майбутнє перший промінь.
На кухні чайник тихо закипає,
Заходь на чай, шановна пані Осінь.
22.10.23р. Олександр Степан .
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=996765
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.10.2023
автор: Степан Олександр