А ти живи, як наче день останній,
Віддай борги, навчись прощати винних,
На завтра полиши свої картання,
Сьогодні хай веселка в думи лине.
Поглянь, яка краса навколо тебе,
Змахни пилюку, що її сповила.
Хай сум замовкне, під пташиний щебет
Душа розпростає потужні крила.
Радій дощу, коли на небі хмари,
Як сонце вийде — усміхайся щиро.
Життя ж бо не лишень суцільна кара,
Лиш фініш винесе смертельний вирок.
Хай день щасливий буде справжнім роком
І Доля втратить над тобою владу...
Якщо ж ти установиш тільки цоколь,
Будь певен, друзі завершать твій задум.
Десь тиха Смерть звіряє вже годинник,
Така сумна робота в тої пані,
Тож пригадай всі мрії (навіть дивні!)
І проживи цей день немов останній...
10.03.2023
___
картина:
Андрій Жуков "ХХІ століття"
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=996796
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.10.2023
автор: Яніта Владович