Ти в серці моєму запалюєш часом
Вогонь, що торкає небесних хмарин.
А потім збираєш за надане касу:
Надію січеш, як зерно січе млин,
Байдужістю очі мої поливаєш,
Пускаєш у душу завії і сніг.
Бо іншу на крилах любові гойдаєш.
А я…, я для тебе, як стільчик без ніг.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=996801
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.10.2023
автор: Крилата (Любов Пікас)