Як добре, що немає вороття
Ні в почуттях, ні в діях і ні в слові.
І не прожити заново життя,
І не переписати передмови.
То лиш здається, що отак би взяв
І все змінив одним зусиллям волі.
Та дякувати Богу, що не дав
Можливості корегувати долю.
Бувало, й сам, в молитві чи клятьбі,
Благав Його, щоб переграти дію,
А зараз докоряю сам собі,
Що миті кожній я радіть не вмію.
Було б життя, неначе менует –
Той танець, що танцюється в три кроки:
Там два – назад і лиш один – вперед,
Вперед – короткий, а назад – широкі…
А так – крокую широко у даль,
Ціную кожну мить, живу сміливо,
Минуле час за мною спопеля,
А що природно, те і справедливо!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=996812
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.10.2023
автор: Олександр БУЙ