Вустами Господа говорить істина:
Блаженні чисті серцем і душею.
Аби душа людини світлом квітнула,
Любові сад зростити треба в неї.
Й плекати добре дерево в душі,
Хай визріває його чистий плід,
А черв'яка, що хоче надкусить, глушить,
Не дати споганити душу і весь рід.
В молитві щирій прагнути до Бога,
Причастям тайн пречистих осіять,
До істини душі відкриється дорога,
Як все гріховне з неї проганять.
Злобі, лукавству, заздрощам не місце
У душах світлих, промінь де сія,
Ніколи не оселиться там нице,
Воно видніється аж ген ще звіддаля.
Святі місця відвідуйте частіше,
Шукайте вмиротворення в собі,
Добро і щирість хай живуть у ніші
Душі, що істину виборює у боротьбі.
Тоді не буде воєн на планеті,
Не будуть сльози лити матері,
Не будуть душі пробивать багнети,
А буде мир на всій, на всій Землі!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=996834
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.10.2023
автор: М_А_Л_Ь_В_А