Суд над коханням

Не  чекаю  твого  я  пробачення,
Лиш  молюсь  на  твій  образ  святий,
Бо  без  тебе  все  втратило  значення,
Світ  пустий…

Я  ніколи  тобі  не  зізнаюся,
Чом  роса  на  повіках  моїх,
Чом  на  скронях  крізь  сум  пробивається
Сивий  сніг…

Не  вважаю  любов  я  провиною,
Та  любов’ю  тобі  завинив,
Бо  тебе  біля  серця  утримати
Не  зумів…

Я  на  суд  твій  любов  свою  винесу
І  на  будь-яку  кару  піду,
Бо  такої,  як  ти,  в  світі  цілому
Не  знайду!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=996903
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.10.2023
автор: Олександр БУЙ