Степан, у чотирнадцятому році,
Майже пішов добровільно захищати
З думками, що повернеться гідним солдатом
У пошані громадою сво́ю й жіноцтвом!
…Та не вийшло. І через роки́
У селі не лишилося жодного
Із окопів-героя: ні взводного,
Ні каліки без носа й руки.
Замордовані, загадково, по черзі:
Переїханий, зарізаний, утопленик.
Тріскою встромлений в око,
У пожежі потлівший з протезами.
…Громадяни мовчать, і Степани
Думки згадують сво́ї гортанні -
Чотирнадцятого, бумерангного…
25.10.2023р. ( «Вбивства загадкові у селищі» )
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=996944
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.10.2023
автор: Юхниця Євген