Ти оксамитом заполонила нас,
І вуста твої такі малинові.
І від тебе кудись втік невтомний час,
Купаєшся в мелодії любові...
А твоя краса картини малює,
І у них фарби такі веселкові.
І в тобі блага мудрість домінує,
А твої вчинки такі загадкові.
Ти є окраса українського краю,
Надихаєш музикантів й поетів.
Ти світло, що лине із небокраю,
І ти муза романтичних сонетів.
Ти ошатна і така особлива,
Крокуєш немов оця королева.
Ти мила, привітна і гомінлива
І ти зросла у древнім місті Лева.
©: Віктор ВАРВАРИЧ
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=996990
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.10.2023
автор: Віктор Варварич