Зеленеє листя фарбувала осінь:
ЧервонИла, мІдила, висвітляла жовтим.
Довго тиха осінь берегла красу,
Ранками на листях вішала росу.
Налетіли з півночі буйнії вітри,
Позривали листя, жбурляли догори.
Падали додолу, котились по землі
Оці: червоно-мідно-жовті
Осінні посланці;
Шелестіли шумно, сперечались з вітром,
Крутилися-вертілися в прозорому повітрі.
Тихо-тихо уночі підкрадалися дощі,
Умивали довго листя,
Потім тягарем повисли
І листочки- трісь-трісь-трісь-
Одірвалися і вниз
Біля дерева упали.
Поливав їх дощ із хмари,
Та чарівність їх не змив,
Хоча ніч і день він лив...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=996997
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.10.2023
автор: NikitTa