Думи, мої думи ...чого , вам не спиться?...
До ранку шукаєте світло на землі.
Ідіть між люди , спитайте , як їм живеться?...
Розпинають на хрест душу, кусають джмелі...
Лукавий глядить на чуже косим оком
Лишень ,би увірвати шмат добра собі.
Напруга вольтова б'є в душу сильним током
Брат з брата дере шкуру, очі в гіркій сльозі.
Зупинись, не розпалюй вогонь , бо обпече!
І прийде день розплати за сльози вдови.
Ти - не тішся, що ранив словом серце живе
Не літай, як орел і не штовхай до біди.
Мудрий чоловік , який вміє мовчати -
Слухати інших мову ,як трава росте.
Вміє в любові часточку себе віддати
Нахилити ясне сонце - небо голубе.
Думи, мої думи , душу не тривожте !
Не додавайте, мені жалю і журби.
Ніколи не надихне - серце порожнє
Хто живе без Бога, руйнує щастя мости.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=997009
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.10.2023
автор: Чайківчанка