[b]Д[/b]авай, зіграй чуттєво на гітарі,
[b]У[/b] ній твоя розчулена душа,
[b]Х[/b]ай лист всміхнеться там на тротуарі
[b]М[/b]елодією ніжно, мов дитя.
[b]Я[/b] спів додам, оті душевні думи,
[b]Н[/b]атисну, ніби клавішу в гаю
[b]І[/b] забринять ще чарівніше струни
[b]П[/b]алітрою п'янкою, як в раю.
[b]А[/b] згодом у осіннім водевілі
[b]Х[/b]аризмою розкішної краси,
[b]О[/b]свячені листки уже змокрілі
[b]Щ[/b]омиті доторкаються роси.
[b]І[/b] в затишку де тінь сховала барви,
[b]К[/b]раєчком ока бачу дивний сон,
[b]Р[/b]озбурхані вже пожовтівші трави,
[b]А[/b], як вони беруть мене в полон.
[b]С[/b]міється з висоти яскрава зірка,
[b]У[/b] ній ніяк те сяйво не згасить,
[b]Н[/b]а полотні малюється сторінка
[b]І[/b] кожна мить говорить сміло - жить!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=997022
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.10.2023
автор: Наталі Косенко - Пурик