Застиглі водоспади проливали свіжість,
Дзвеніли божественною музикою прозрінь,
Коли ми стояли під ними і торкались сталактитових струн,
бракувало лише цілунку і твоїх тісних обійм.
Пам'ятаю кришталевий погляд сповнений надії,
Живе серце тріпотіло, як сніжинка на снігу.
Ноги топились у глибоких мріях,
У день безвітряний під мелодію Stereophonics: "Можливо... завтра я знайду..."
...
Не стримаюсь, зірвусь розмерзлим водоспадом,
Весною сповненою щастям забриню,
Пташкою, любов'ю, квітучим садом:
- Дочекайся мене у нашому Раю! Я вже лечу!
Фото від 04.03.2018р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=997039
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.10.2023
автор: інша