* * *
Кришить сум зірки на призьбі ночі.
Тихо вечір йде на сповідь небу.
Нас думки женуть, як птахи ловчі.
В пізню осінь, в мокрих днів жалобу.
Різьбить пам’ять нас на жовтім листі.
П’єм холодний чай сумної сині.
Ждем іще тепла і дні барвисті.
Сонця вишиванку з височіні.
26.10.2023
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=997066
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.10.2023
автор: НАСИПАНИЙ ВІКТОР