З гори летить шумний потік,
Об камінь води б’ються.
Тече вода не один вік,
Хто зхоче, ті нап’ються.
Ой зупинись, попий води,
Кинь в течію кручину.
Ти ще повернешся сюди,
Бо є на те причина.
Пішов до війська захищать,
Ти Україну мати,
Бо вороги її трощать,
Їх треба зупиняти.
За рідну землю,за сестру,
Що тебе проводжала.
За дівчину коханую,
Що ждати обіцяла.
Летіли дні, немов роки,
Тяжкі бої минали.
І часто чорнії круки
Над вами все літали.
Все слава Богу обійшлось,
Молитви захищали.
А уночі тобі снилось,
Як біля вод стрічали.
Війна мине і мир прийде,
По-іншому не буде.
Заклятий ворог пропаде
І перемога буде.
Прийде солдатик до ріки,
Зустріне любу свою.
-Бач недарма молилась ти,
Тепер я із тобою.
Олександр Степан.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=997072
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.10.2023
автор: Степан Олександр