Шулявський дідуган

Дідуган  одряхлілий  Шулявський
Ніс  й  виносить  на  крижах  баг  траси.
Й  заздрить  хвилі-мосту́  Оболоні,
Що  у  то́го  –  залізобетону:
Тони  й  тони,  не  «то́не»,  а  тони…
…Був  колись  молодим  і  вродливим,
Пощастило  й  з  батьками  дбайливими!
А  тепер,  що  ж:  онука  і  правнука
Сам  виховувує,  й  має  на  «пряники».

Хрустом  тягне  хребет  у  Шулявського.
Гострі  колики,  як  щось  важке.
Й  костоправа  гука  обережно,
Щоб  не  перекривило  поя́сину…

26.10.2023р.  (  «Про  одну  долю»  )

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=997106
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.10.2023
автор: Юхниця Євген