Туман, такий густий туман,
Вологий і холодний обіймає.
Вже не болять місця жахливих ран
І тиша у свідомість проникає.
Хоч іноді я чую молитви
І голос мами звідусіль лунає.
Я чую плач і як шепочеш ти,
Я через сни з тобою розмовляю.
Був час, коли я просто жив,
А зараз фото на Алеї Слави…
Для себе дуже мало я прожив,
Але життя віддав за для держави.
Як будеш мимо йти , то зупинись.
Задумайся, поглянь у наші очі.
Ми полягли, щоб ви колись,
Не прокидалися в жахіттях серед ночі.
Цінуйте мир, бо інше то пусте.
Його ціна велика і кривава.
Славіте Бога! Бо то є святе,
Але і нам скажіть - Героям Слава!
27.10.23р. Олександр Степан
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=997144
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.10.2023
автор: Степан Олександр