На обрії душі

Розкішна  осінь  додає  обнов  ще  нам
Жовтавим  літеплом  та  урожаєм.
Гостинно  зустрічає  всіх  Сахновщина  –
Та  усмішками  світлими  вражає.

Із  квітами  іду.  А  теплі  вулиці
Весніють…  Релаксуєш  ними  так  ти.
До  селища  душа  вразлива  тулиться:
Зручне,  ошатне,  тихе  і  компактне.

Вітальний  знак  і  лавиця  примирення,
Мережа  торгівельна,  два  вокзали,
В  музеї  краю  промисли  поширені:
Історія,  яку  роки  низали.

Рій  пам’яток  відлуннями  далекими
Із  мудрості  та  досвіду  -  навчають.
До  слова  спраглий  люд…  Бібліотекарі
Пишаються  своїми  читачами.

Водонапірна  башта  з  елеватором  –
Як  велетні,  що  стережуть  минуле.
«Тут  хліборобська  праця  пануватиме!»  –
Немовби  з  висоти  мені  гукнули.

Ллють  клумби  морозцями-пізньоквітами,
Мов  зірочок  із  неба  хтось  укинув.
Дай  Бог  у  мирі  й  щасті,  люди,  жити  нам,
Сахновщино,  подяка  за  гостину!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=997189
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.10.2023
автор: Білоозерянська Чайка