Хліби моя бабуся випікала
В найширших пательнях, що в хаті були!!!
Бувало хміль в опару добавляла …
Такі вже пахощі хатою пливли.
Хлібину ту руками обійняти
Дитиною ніколи не могла.
Під хусткою тепленька аромати
Так щедро віддавала, ніби вона
Повільно дихала і зігрівала
Мою маленьку душу, й подію ту
Роки усі у серці зберігала
Я милим святом, світлу радість просту!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=997208
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.10.2023
автор: Анжела Волкова