Місяць, ясний і великий
заглядав у моє вікно.
Не у вікно - в душу,
ніби шукав там сонця,
з яким мав зустрітися,
а натомість побачив
вкриту сірим попелом
велику тліючу кулю,
І йому стало так сумно,
що він поринув у чорну хмару.
Справді, на це
неможливо дивитися.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=997253
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.10.2023
автор: Мирослава Жар