ЖИТТЯ ОДНЕ
Хтось інвалідом з часом став,
А хтось на жаль ним народився.
Та жити він не перестав.
Життю радіє, веселиться.
Погляньте на ті очі в них.
Їх душі сонечком зігріті.
Чи то старих, чи молодих
І навіть єсть маленькі діти.
Ми поряд з ними, як завжди
Співаєм, граєм і танцюєм.
Дай Боже їм не знать біди.
Хай рідні люблять їх, цінують.
У нас нажаль життя одне.
Не знаємо що завтра буде.
Хай їх і нас біда мене,
Ми одинакові всі люди.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=997261
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.10.2023
автор: Татьяна Маляренко-Казмирук