Я свою осінь уже зустріла,
І приласкала так як уміла,
Її я подихи всі відчуваю,
Вона цікава, я про це знаю...
Ще моя осінь світла й зелена,
Кличе на вулицю мене щоденно,
І теплом гріє, й кличе в дорогу,
Дякую долі, осені й Богу...
Жаль, що вже сили у мене мало:
Ходжу повільно, все споглядаю,
І потихеньку люблю працювати:
І на городі, і біля хати...
В моїм садочку яблуні й груші,
І виноград є, й звісно калина,
Сосна висока, за хату вища,
І яблуні, й груші, є і малина...
Щовесни квіти я висіваю,
І їх з любов"ю я доглядаю,
Маю сусідів і вірних друзів,
Вулиця чиста в моїй окрузі...
Ходжу неспішно, все споглядаю:
Яблука й груші щодня збираю,
Їх я сушу, в банки вкладаю,
І консервую, й все зберігаю...
Люблю я осінь й її багатства,
Красу чудову, й осінню славу,
І тишу, й вітер я зустрічаю,
І все навколо я споглядаю...
Я свою осінь уже зустріла,
Живу у ній я дуже спокійна,
Тихо живу я і друзів маю,
Їх на гостину я запрошаю...
Коли приходять вони до мене,
Зі мною ходять в садок зі мною,
Що є у ньому рвуть і збирають,
Все, що зібрали собі забирають...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=997285
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.10.2023
автор: геометрія