Зажурена осінь

Знову  осінь  з  журбою  танцює
Та  плаче  сріблястими  дощами.
Завдані  наші  рани  рубцює,
Присіла  біля  старої  брами.

Сивочолу  матір  обіймає,
Яка  втратила  сина  на  війні.
Сильний  вітер  калину  гойдає
І  знову  сповіщає  дні  сумні.

Над  воїнами  зростають  могили,
Ангел  їхні  душі  забрав  до  небес.
За  нашу  волю  життя  положили,
Як  Ісус  за  людей  помер  і  Воскрес.

Над  могилами  гаї  калинові
І  наш  синьо-жовтий  прапор  майорить.
І  стоять  пам'ятники  однакові
В  ліхтарі  свіча  так  яскраво  горить.

В  пам'яті  герої  не  вмирають,
Будуть  вічно  жити  в  наших  піснях.
І  в  Бога  вічну  славу  пізнають,
Пройшовши  важкий  і  тернистий  шлях.

©:  Віктор  ВАРВАРИЧ

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=997298
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.10.2023
автор: Віктор Варварич