Якось осінь прийшла непомітно…

Якось  осінь  прийшла  непомітно,
Ми  не  встигла  надихатись  літом,  
Воно  швидко  минуло  звісно,
Бо  ми  зайняті  були  іншим,  

Ми  збирали  на  дрони  й  автівки,  
Зустрічали  Героїв  з  фронту,  
Розбирали  завали  будинків,
І  молилися  тихо  Богу,

Пили  каву  в  кав'ярні  вранці,  
Намагалися  якось  жити,  
Знову  й  знову  робили  вибір,  
А  поїхати  чи  залишитись.

Хтось  цю  осінь  зустрів  в  окопі
Захищаючи  наші  домівки
Ну  а  хтось,  вже  ніколи  більше
Не  повернеться  і  не  обійме...

Ще  ніколи  нам  так  не  боліло
Кажуть,  з  часом  до  всього  звикаєш,
Я  не  можу...  Мабуть  розумієш...
Ізсередини  геть  розриває.

І  як  раптом  гулятиму  парком,
У  відносно  спокійному  місті,
Скажу:  "Дякую,  за  світанки
І  за  осінь  в  моєму  місті"!

©  Марія  Скочиліс

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=997329
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.10.2023
автор: Марія Скочиліс