Дідусь-осокір

Старий-старий  осокір
До  води  схилився.
Скільки  літ  пройшло  з  тих  пір,
Як  його  садили.

Зеленіють  ще  гілки
Із  одного  боку,
З  іншого  -  сухі  гілки
Високо-високо.

Коли  вітер  сильний  дме  -
Падають  додолу,
Вже  ніхто  там  не  пройде  -
Встеляють  дорогу.

І  скрипить  тихенько  він
Так,  ніби  зітхає.
Молодість  не  раз  згадає
Старий  дідусь-осокір.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=997353
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.10.2023
автор: Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський