Я голос твій ковтала і пила…
Як божевільна, мучилась від спраги,
Малесенькою краплею жила,
Втрачаючи баланс та рівновагу…
Я не могла до дна тобою напитись,
Кожна молекула зцілювала серце,
У воді я тій воліла розчинитись,
І у твоїй душі текти малим озерцем,
Ніколи не хворіла я подібною жагою,
Мусила та не могла спинитись,
Лиш на вустах твоїх, я почувалася живою,
Спішила через шкіру просочитись,
Я голос твій ковтала й захлинулась,
Незчулася коли не стало кисню,
Душа рікою проллялася й зсохлась,
Втонула з головою …Легеням стало тісно,
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=997355
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.10.2023
автор: Вірсавія Стрельченко