Нічного неба диво-полотнина
нависла щільно на сільські дахи,
а місяця проміння тихо лине
між сизі хмари, що оті птахи.
Колуючи крізь веремію часу
у всесвіту безкраю далину,
мелодіями місячного джазу
несе у душі ночі таїну.
Ясять смарагди неземного моря
через пухнатий хмаровиння дим,
на атоми розсіюючи зорі…
Чарують очі німбом золотим.
30.10.2023
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=997369
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.10.2023
автор: Олександр Мачула