Я лелекою лечу у рідний край,
Де цвіте буйно сад біля хати.
Манить здалека, так до себе мій рай,-
Де родилась, і жде мене мати.
О , яка ,тут краса немов у Казці!,
Так пахне солодко вишня в меду!.
Літо дарує квіти в божій ласці
Духмяні півонії у саду.
Зацвіла , так яскраво півонія
Розпустили бутони пелюстки.
Розлилась мелодійно симфонія
Нагадують мамин рай, ці квітки.
Я так люблю , як цвітуть півонії!
Мамині квіти, що сяють ,як зорі.
Вони надихають в гармонії...
Купаюсь у розмаю ,як у морі.
Цвіте мамина півонія в саду
Стелить літо рушник нам під ноги .
Я у казковий світ дитинства іду,
Щоб загубити втому з дороги.
Лечу , як на свято додому в село,
відчути радість, щастя у душі.
Обніму піонії своїм крилом,
Задзвенять у пісні мої вірші.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=997386
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.10.2023
автор: Чайківчанка