Розбий вікно, знеси всі двері,
Пройдися вітром, злий дощем,
Змети пісок з кімнат пустелі,
Здійми весь пил і знищи вщент
Думки свої, що травлять душу
І тиснуть сльози на щоках,
Я знаю, що тримати мушу
Тебе в своїх міцних руках.
Я бурі зупиню пориви,
Вдихну у ніч порив тепла,
Зміщу далеко серця зливи,
Щоб ти щасливою була…
© Олександр Попроцький
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=997391
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.10.2023
автор: Oleksandr Poprotskyy