Осінь одягнула вишиванку,
Відправила літо у синю даль.
Прочинила до неба фіранку,
Ранок укутала в білу вуаль.
Розсипає золотом навколо
І наші душі невтомно сріблить.
Співає так мелодійно соло,
А з юним вітром мило гомонить.
Та із листям красиво танцює
Цей танок особливий, запальний.
Дивовижні пейзажі малює,
Віддіток особливий - вогняний.
А барви осені неповторні,
Формує золотисті килими,
В неї рухи дівочі й проворні,
З нею будемо чекати зими.
©: Віктор ВАРВАРИЧ
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=997396
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.10.2023
автор: Віктор Варварич