Золотокоса осінь крокує,
Стелить багряне листя під вікном.
Яскравими фарбами малює
І заповняє любовний альбом.
І серце тривожить на світанку,
І розпалює у нас почуття.
Наливає каву в філіжанку,
Засипає золотом без кінця.
І теплом огортає дівчину,
Милу, синьооку галичанку.
Та стелить красиву скатертину
І пробуджує почуття - зранку.
І духмяні коси заплітає
Та наливає у бокал вина.
Чудову пісню нам заспіває,
Мелодія весела не сумна.
Юне кохання вона леліє
І береже цю дівочу красу.
Жагучу любов миттю зігріє,
Швидко пробудить ранкову росу.
©: Віктор ВАРВАРИЧ
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=997432
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 31.10.2023
автор: Віктор Варварич