Душа жіноча і осінній шарм
Кохання вальс повільно танцювали.
Багряний листопад їх цілував,
Дозрілі айстри пісню їм співали.
Осінній шарм душею володів –
Душа жіноча мліла і тремтіла.
Осінній шарм, як гість із її снів,
Красивого бажав жагуче тіла...
Дует дозрілий в росянім намисті
Зустрів прозябло молодий світанок.
І шелестіло вслід багряне листя,
І спогади будив осінній ранок.
А шарм осінній душу все втішав.
Казав, яка ж вона іще красива!
Куточки втаємничені всі знав –
Душа жіноча буде ще щаслива!
У землю піде вся її печаль,
І змиє дощ сліди її навіки.
Осіння жінка скине з себе жаль –
Душа її віллється в щастя ріки.
І старості не буде знать душа,
А шарм осінній їй додасть натхнення.
Жіноча не зів’яне ще краса,
Коли в душі любов й благоговіння.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=997447
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 31.10.2023
автор: М_А_Л_Ь_В_А