Чаклує осінь на землі-долоні,
Розхитує горіху сиву крону
Уважно зазирає на балкони,
а де б знайти цій пані саксофона?
Зіграти хоче, певне, у мінорі
І прихилитись низько у поклоні.
А може, їй близька тепер канцона?
Нема, мабуть, для неї перепонів.
Мінлива завше осінь для сезону:
То небо в барвах синіх-синіх льону,
То сірий-сірий дощ вже б'є у дзвони.
Щодня вона красується в хітонах,
Мов побувала у нових салонах.
І винограду стигле-стиле гроно
Смакує пані у короні.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=997458
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 31.10.2023
автор: Світлая (Світлана Пирогова)