Жіноча доля малює
Кожен день золотим пером.
Усмішку нам пропонує,
Привітно махає крилом.
Йде вишукано, яскраво,
Роздає любов задарма.
І пестить душі ласкаво,
Інколи - холодна зима.
Монотонною буває,
Формує нові сторінки.
Добром душі засіває
І милосердна, як жінки.
Думки родини формує
І вкладає свою любов.
Та сильну спрагу втамує,
Звільняє з гріховних оков.
Вона берегиня роду,
Родину оберігає.
І має небесну вроду,
Про дітей невтомно дбає.
Ти їй привітно усміхнися,
Хай у неї квітне весна.
Щиро Богу помолися,
Бо вона в нас така одна.
©: Віктор ВАРВАРИЧ
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=997552
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.11.2023
автор: Віктор Варварич