Листопад розсипає пожовкле листя
Кинув на щастя золоту монету до ніг.
Він є майстер-ювелір птах благовістя
Дає знак, що скоро зима, впаде перший сніг.
О, поглянь моя кохана вже листопад...
Вітер розплітає берізці пишні коси.
Я повертаю літо - літечко назад,
Де мережить срібною ниттю трави осінь.
Пливе по небу сніжно - біленька хмара
Немов лебідка танцює у вальсі в цю мить.
Звучить музика : саксофон і гітара -
Кличе із тобою мила в голубу блакить.
Прийшов золотий листопад на подвір'я
Дарує другу весну - блаженну мить для нас.
Вже сонечко низенько і надвечір'я...
Чорноока циганка нічка єднає нас.
Осінь розмалювала у барвах листя
Для закоханих розпалює вогник тепла.
Падає, падає золотаве листя
Я, лечу ,як лебідь до тебе у два крила.
ПІСНЯ (СПІВАЄ ОЛЕГ ТУЧАПСЬКИЙ)
Поглянь, кохана вже листопад !
Знов вітер пестить, берізці коси.
Поверну літечко - літо назад
Де маки і срібнії роси.
У синьому небі пливе сніжна хмара
Немов лебідка танцює в цю мить.
Тужливо звучить саксофон і гітара
Кличе в небесну блакить.
- Прийшов листопад до нас на подвір'я
- дарує другу весну для нас.
- ВЖЕ СОНЦЕ НИЗЕНЬКО У НАДВЕЧІР'Я
- Чорноока циганка ніч лиш для нас
Осінь малює барвами листя
Для двох запалює вогник тепла.
Падає, падає золоте листя
Лечу, як птах у два крила.
❤️
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=997606
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.11.2023
автор: Чайківчанка